Menu

Спільна історія і спільна пам’ять

  • Джерело: Львівська Пошта
TіmotіRVait-2.jpg
У нашому місті триває проект “Єврейські дні у Ратуші”. “Пошта” довідалася про особливості цьогорічної програми і про те, які питання в ній порушуються

У Львові до 6 серпня триватиме лекційно-дискусійна програма “Єврейські дні у Ратуші: спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття”. Проект об’єднав десять дослідників та істориків з різних країн світу, які розповідають про вплив насилля, що існував у містах, зокрема у Львові. Крім того, доповідачі торкаються теми культури, її місця в часи радикальних змін, ескалації напруги і ненависті. 

“Торік ми збирали лекторів доволі швидко, переважно це були вчителі, викладачі, які приїхали на літню школу з “Єврейської історії…” до Центру міської історії Центрально-Східної Європи. Минулорічний проект був якісний, але дещо стихійний, бо народився досить швидко і був утілений досить швидко, – розповідає представник організаторів, менеджер з комунікації Центру міської історії Центрально-Східної Європи Володимир Бєг­лов. – Цього року ми мали багато часу на створення програми. Як видно з імен лекторів і з самих лекцій, це справжні знавці цього питання в світі. Цього року в нас тема “Спільноти, середо­вища та держави у спірних містах ХХ століття”. Мета проекту “Єврейські дні у Ратуші” – показати, що в нас спільна історія, спільна спадщина та ще багато чого. Бо коли говоримо про суто єврейську історію Львова – це неправильно. Тому завжди розглядаємо єврейські питання в контексті Львова загалом. Не можна ділити містян на євреїв, українців, кримських татар і так далі. Є просто львів’яни”.

Зі слів організатора, цей проект є новітнім способом вшанування історії інших народів, зокрема єврейського, показує багатокультурність Львова, а також є символом відкритості та рівності українського і єврейського народів.

Спірні теми і питання

Цього тижня в рамках “Єврейських днів у Ратуші” відбулося три зустрічі.  На першій із них професор Прінстонського університету Ян-Томаш Ґросс говорив про радянізацію Західної України та Західної Білорусії. В своїй доповіді дослідник окреслив проблему національних груп в період репресій, радянську політику щодо них та наслідки непокори. З його розповіді, 1939 – 1941 роки – це перший досвід у вивченні тоталітарних режимів, рівень насилля яких був небаченим. Радянська влада арештовувала всіх ключових постатей різних сфер культурного і духовного життя. 

“Вона зробила все, щоб залишити суспільство без лідерів. Саме тоді, коли цьому суспільству вони були необхідні, коли потрібно було відповідати на агресію, – розповідає Ян-Томаш Ґросс. – Громадянам знову довелося зіштовхнутися з новими складними обставинами, коли лідери вже були знищені. В таких випадках суспільство зазнає  величезного удару”.

YanTomash.jpg

Ян Томаш

І якщо Ян-Томаш Ґросс говорив про досить великий проміжок часу, то професор Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера Кай Струве наступного дня на лекції “Про літо 1941: війна, окупація та насилля Львова” висвітлював тему погрому 1 липня 1941 року, який і досі є одним з найбільш складних серед спірних питань українсько-єврейських стосунків часів Другої світової війни. Науковець представив результати вивчення джерел про насилля проти євреїв у Львові 1 липня 1941-го і впродовж наступних днів та тижнів, а також проаналізував роль і мотиви різних груп, які брали участь у ньому, зокрема німецької поліції та війська, української міліції та цивільних осіб.

“Це явище стало результатом упередженого ставлення й ненависті до людей з інших груп, – пояснює професор Кай Струве. – Це був такий собі місток, який повів євреїв на виключення з групи, що призвело до їх систематичного винищення”. 

А от професор Міського університету Нью-Джерсі Тімоті Р. Вайт на зустрічі з львів’янами вів бесіду про золоту середину публічної історії для різних національностей. Цей дослідник організував чимало міських прогулянок для студентів і туристичних груп у Нью-Йорку і Джерсі-Сіті, а нещодавно й у Куско, Мадриді, Барселоні, Афінах і Шанхаї. Свою лекцію “Прогулянки містом і складні теми минулого” доктор Вайт будував на власному досвіді екскурсовода і фахівця з публічної історії від 2000 року. Саме через це зацікавлення йому часто доводилося зачіпати складні теми, як-от расова ворожнеча, витіснення сусідства, джентрифікація і пам’ятники, а також про теми, пов’язані з Голокостом і Катинню. І щоразу, коли така тема виринає під час екскурсії або лекції, це викликає абсолютно різні реакції й почуття у студентів і туристів. 

Тімоті Р. Вайт зазначає, що для екскурсовода показати рівність між культурами є викликом. Адже тут головне вміти не образити одну національність та не звеличити іншу, в той час як розповідаєш про історію міського простору. 

Вплив на театр і літературу

Наступного тижня в рамках “Єврейських днів у Ратуші” відбудеться ще дві зустрічі. У вівторок, 26 липня, о 19.00 тут виступить професор Мейгіл Фавлер, яка викладає і досліджує культурну історію Росії, України та Східної Європи в Університеті Стетсона (США). Для гостей зустрічі вона підготувала лекцію “Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-ті рр.”. Цей період був не лише часом радикальної трансформації в радянській Україні, але й часом великого мистецтва, особливо неросійськомовного. Мейгіл Фавлер  розповість, як співіснували національні культури в багатоетнічному просторі, і про те, чи об’єднує культура групи, чи розділяє їх? 

А в четвер, 28 липня, о 19.00 літературознавець та есеїст Данило Ільницький і літературознавець Віктор Мартинюк, які працюють в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, представлять свій авторський проект “Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)”. 

Рік 1939-ий став поворотним в історії нашого міста і в житті його мешканців. Придивляючись до цих змін, можемо говорити як про унікальність досвідів, так і про спільність доль – у масштабі індивідуальному чи локальних спільнот, середовищ та груп. Однією з таких груп була група письменників, чия роль з огляду на фах полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам’яті (або пам’ятей), адже різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою та уявою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених “залізною завісою”. Як знайти точки дотику в багатоголоссі пам’ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? Відповідь на це запитання шукають автори проекту “Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)”.


Проект “Єврейські Дні у Ратуші” виник у 2015-ому і спрямований на вшанування історії євреїв у Львові. Він пов’язаний з ініціативою “Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина і відповідальність”. Так, перед початком Другої світової війни у Львові діяло кілька десятків юдейських молитовних домів, але майже всі вони були знищені нацистами. 

JewishDaysPOSTER_smallresolution.jpg

Шість років тому Львівська міськрада у співпраці з Центром міської історії та Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ) провела конкурс щодо вшанування трьох місць єврейської історії у Львові. Серед них – синагога “Золота Роза”, Велика міська синагога та місця Бейт Гамідрашу, або Дім навчання. Сьогодні прямує до завершення Бейт Гамідраш, в серпні цього року буде виконана реконструкція синагоги “Золота Роза”, а також меморіальна інсталяція “Увіковічення”. Наступного року завершиться реконструкція Великої міської синагоги.

Коментарі

0Lawerence19.05.2017, 15:30#1
First of all I would like to say fantastic blog! I had a quick question which I'd like to ask if you do not mind.
I was interested to find out how you center yourself and clear your thoughts prior to writing.
I've had a hard time clearing my mind in getting my ideas out there.
I truly do enjoy writing however it just seems like the
first 10 to 15 minutes are usually wasted simply
just trying to figure out how to begin. Any ideas or tips?

Thank you!

Feel free to visit my page; gout toe pain relief (Fletcher: http://marquita9henderson4.hazblog.com/)
Quote

Додати коментар


Захисний код


Оновити

lvivport.com © 2004-2013

Використання матеріалів, розміщених на сайтах холдингу можливе виключно за умови посилання на джерело. Агенція не несе відповідальності за матеріали, розміщені відвідувачами сайтів. У випадку виявлення на сайтах холдингу матеріалів, що порушують авторські права або інші нормативно-правові акти України, повідомте про такі факти адміністрацію.

lvivport.com

Наші проекти

Слідкуйте за нами



Ми слідкуємо за сайтами

sitemap-9sitemap-3sitemap-1sitemap-4homesitemap-9sitemap-1sitemap-2sitemap-10sitemap-4sitemap-6homesitemap-2sitemap-3sitemap-1sitemap-9sitemap-4sitemap-3rsssitemap-10sitemap-9sitemap-2rsssitemap-3sitemap-4sitemap-5sitemap-2sitemap-3homesitemap-4sitemap-1sitemap-6sitemap-8sitemap-3rsssitemap-2sitemap-10sitemap-1homesitemap-3sitemap-7sitemap-4sitemap-1sitemap-3sitemap-4sitemap-10sitemap-3sitemap-9sitemap-3sitemap-3sitemap-4